Студентам-медикам про медицину Глухівщини в роки війни
Знову студенти Глухівського медичного училища вкотре радо зустрічали наукового співробітника Національного заповідника «Глухів» Олександра Мірошниченка. Цього разу науковець висвітлював один із періодів розвитку медицини на Глухівщині під час німецько-фашистської окупації 1941-1943 років. Заглибитися в атмосферу минулого допоміг перегляд хвилюючого відеоролика-кінохроніки.
В основу розповіді лягли свідченнях очевидців тих подій, зокрема медичних працівників, та інформація з архівних матеріалів.
Так на той час в Глухові функціонувало 4 евакогоспіталі, які весь час змінювали місце локації. Тому місцеве населення залишалось без належної медичної допомоги.
Цікавий факт, що німецьке керівництво на окупованій території відкривало свої медичні заклади для кадрового складу ворога. Лікарню розмістили у корпусах учительського інституту (зараз педагогічний університет ім. Довженка). З цією ж метою німцями було видано наказ щодо застосування санітарно-гігієнічних заходів до місцевого населення.
Також Олександр Миколайович повідомив, що зусиллями лікаря Сербіна (працював при лікарні Глухівської залізнодорожної станції) було організовано лікарню, куди пішли працювати і випускники нашого училища. За медичною допомогою сюди звертались жителі міста, військовополонені і навіть, замасковані під місцевих, партизани та підпільники.
Під час бесіди було акцентовано увагу на тому, що заробітна плата медикам не виплачувалась, лікарня жодним чином не фінансувалась, а медичні препарати купляли за власні кошти. Тому медичні послуги в цей період стають платними.
Після звільнення Глухова від німецьких загарбників, всі медичні працівники, які знаходились на окупованій території, були піддані перевірці НКДБ як неблагонадійні. Взагалі цей період в історії медицини Глухівщини став «білою плямою».
У кінці зустрічі Олександр Мірошниченко побажав майбутнім медикам старанно навчатись і закликав віддано служити обраній справі в будь-який час.
